Сегодня в городе Припять 29.03.2024

Топ-5 книжок із незвичним сюжетом

Що ж до образів цього часу — минулого, майбутнього теперішнього — то вони, відповідно, складаються у строкату мозаїку історії, яку пишуть для нас автори, справжні патрульні своєї епохи.

Пол Андерсон. Патруль часу. — К.: Видавництво Жупанського, 2020



Цей роман відомого американського письменника-фантаста присвячений роботі темпоральної служби безпеки, яка діє у всіх часових і просторових точках світу. Насправді служба забезпечує охорону історії людства від стороннього втручання і запобігає її несанкціонованим змінам, які можуть призвести до стирання відомої нам реальності та заміни її альтернативною версією.



Звісно, це захопливе чтиво, оскільки альтернативна історія завжди інтригувала неочікуваними сюжетними експериментами на зразок того, що трапилося, якби Німеччина виграла Другу світову війну, або ж європейці запізнилися з відкриттям Америки? Утім, автори цього жанру застерігають, що перебіг історії тоді б змінився радикальним чином, а світу, яким ми знаємо його тепер, ніколи б не існувало.

Саме таким загрозам втручання в історію у романі протистоїть Патруль часу — могутня організація, яка діє скрізь і завжди, у всіх часах усіх мислимих епох. Її працівників, окрім неймовірних пригод у всіх епохах, інколи доводиться поставати перед доволі складними й незвичними морально-етичними дилемами, а також робити доволі непростий і болючий вибір, рятуючи нашу реальність від колапсу.

Валентин Бадрак. Собор. Киевский перекресток Вильгельма Котарбинского. — К.: Брайт Букс, 2020



Попри те, що у цьому епохальному романі йдеться про минуле, а саме про часи розпису Володимирського собору та Кирилівської церкви у Києві кінця ХІХ століття, його головний герой володіє містичним даром провидіння. Тогочасне політичне життя Російської імперії, ситуація у світі мистецтва, соціальна та психологічна драма колег і учасників цієї історії розглядається крізь призму їх сприйняття відомим польським живописцем Вільгельмом Котарбінським.

Саме його очима ми побачимо згадані християнські святині, оформленню яких він віддав вісім років із тридцяти прожитих у Києві. Його філософський світогляд дає змогу по-іншому поглянути на художників того часу: Михайла Врубеля, Віктора Васнєцова, Михайла Нестерова, Павла Свєдомського та інших, а також оцінити унікальну роль керівника розписом собору видатного Адріана Прахова та його дружини Емілії, в яку були закохані чимало мистців тієї буремної епохи.

Дар головного героя передбачати події, містичний вплив його картин, таємний зв’язок з Врубелем, і головне — розуміння тодішньої геополітичної ситуації робить з роману справжній інтелектуальний бестселер.

Серж Лифар. Роки жнив. — К.: Варто, 2020



Це перше видання українською мемуарів відомого танцівника й хореографа, який приніс світову славу рідному Києву. Період, описаний у книжці — київське дитинство, отроцтво, юність, яка припала на буремні часи в історії України. Цікаво, що рід Лифарів мав козацьке коріння, дід-поміщик в описувані часи пристав до партії братів-хліборобів, яка сформувалася довкола Скоропадського, натомість сам автор спогадів, стомлений змінами влади у місті чекав на прихід Добровольчої армії Денікіна.

Таким чином, перед нами життя головного героя аж до його від’їзду до Парижа, мистецької столиці світу. Повернулося ім’я легендарного артиста на батьківщину лише після здобуття Україною незалежності, адже у самій Франції він вважався колаборантом, хоч французьке громадянство, запропоновано де Голлем у 1965 році, не прийняв, відказавши, що залишається українцем.

Юрій Андрухович. Радіо Ніч. — Чернівці: Меридіан Черновіц, 2020



Щодо цього довгоочікуваного роману від патріарха "Бу-Ба-Бу", який невдовзі виходить друком, можна з певністю ствердити, що патруль часу його героєві б не завадив. Адже, як зауважує автор історії, дійство іноді відбувається у "легкому майбутньому", хоч насправді йдеться також про минуле та сучасне такого собі Йосипа Роцького — музиканта, клавішника та ведучого радіо, де він виголошує свої ефіри і монологи в дусі радіотеатру. І справді, всередині роману маємо п’єсу, а довкола — дослідження життя героя (чи то алюзії на Йосифа Бродського, а чи на Йозефа Рота), членом Міжнародного комітету біографів.



А досліджувати, слід додати, є що: позаду в головного героя невдала революція, теракт, темні банківські справи, втеча і, нарешті, нічні ефіри на нульовому меридіані — Гринвічі. "У 2005 році у мене було інтерв’ю у Варшаві на студентській FM-радіостанції, — розповідає автор роману. — Серед іншого, в них було таке питання:

"Уяви собі, що ти перестанеш писати, чим тоді будеш займатися?". Я відповів, що в такому разі хотів би заснувати власну радіостанцію, винятково нічну. Я не буду спати вночі, крутитиму в ефірі свою улюблену музику і щось розповідатиму. Й оскільки надаю перевагу мінорній музиці, то звідси й назва радіостанції — "Радіо Смуток". На цьому історія завершилась, аж поки я не пригадав цього епізоду наприкінці 2017 року, коли очікував виходу роману "Коханці Юстиції". Тоді й вирішив, що наступний твір буде називатися "Радіо Смуток", і там буде герой, який має свою нічну радіостанцію. Це був той рідкісний момент, коли я ще не дочекався виходу попереднього роману, а вже захотілося починати новий. Згодом, щоправда, його назву довелося змінити".

Славенка Дракуліч. Кафе "Європа". Життя після комунізму - К.: Yakaboo Pablishing, 2020



У цій відвертій екскурсії міським життям Будапешта, Тірани, Варшави та Заґреба, які ще продовжують акліматизацію в пост-комуністичних реаліях, її авторка — відома хорватська письменниця не пропонує простих рішень чи політично-знеболювальної терапії. Вона просто фіксує побачене по той і це бік колишньої залізної завіси, пропонуючи свої точні, але людяні спостереження, цінні потужною емоційною відвертістю та ограненою ясністю інсайтів.

"Подорожній також помітить багато прозаїчних моментів, як от повсюдний дивний та нав’язливий запах, брудні вулиці, зіпсуті зуби місцевих, дивне ставлення до грошей, проблему з громадськими вбиральнями, те, що більшість людей брешуть чи хитрують, або ж мають звичку обвинувачувати інших у кожній своїй невдачі... — констатує авторка. — Недостатньо стверджувати, що справа в різному сприйнятті минулого чи концепціях часу. Але відвідавши ці краї, ви швидко усвідомите, що ми, східноєвропейці, існуємо в іншому часовому поясі. Ми живемо в цьому столітті, та, водночас, успадкували минуле, сповнене міфів і казок про кровну та національну приналежність".

Читайте також: Король, Дюна і містер Лис: 5 нових перекладів, які ми чекали

По материалам: https://tsn.ua/lady/zvezdy/sobytiya/top-5-knizhok-z-nezvichnim-syuzhetom-1675663.html

Смотрите также